Свалява

Свалява

Мінеральна природна гідрокарбонатна натрієва борна лікувально-столова вода

Місто Свалява розташоване на найдавнішому шляху Закарпаття, який веде від Верецького перевалу «Великих Руських воріт» в Дунайську низину. Назва Свалява пов’язана зі словом «сіль», у тому сенсі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела (Я. Штернберг, 1991). Про Свалявське джерело мінеральної води вперше згадується в звіті Dolhai A. для короля Матяша в 1463 році. У 1709 році це джерело відвідав Ракоці Ференц II, тодішній глава Мукачівського герцогства.

Подальша історія мінеральної води Свалява, як і інших відомих мінеральних вод цього краю, тісно пов’язана з періодом існування Мукачівсько-Чинадіївської домінії, що входила до складу Берізкої жупи, яка в 1728 році перейшла у володіння династії Шенборнів на Закарпатті. Найбільший розквіт домінії починається з першої половини XIX століття в період правління графа Ервіна-Фрідріха, який був одночасно і головою Берізкого комітату.

У другій половині XIX ст. – на початку XX ст. Мукачівсько-Чинадіївська домінія досягла такого рівня виробництва різних товарів, що без перебільшення можна сказати, що такого господарського «монстра» не знала на той час і Західна Європа. Коли в 1885 році в Будапешті відкрилася господарська виставка, домінія Шенборнів була представлена на ній окремим павільйоном, а каталог-довідник по ньому складав цілу книгу.

На цей період у Сваляві було створено державне орендне підприємство для розливу мінеральних вод Шенборна Бухгейма Фрідріха Кароля. У його володінні були практично всі джерела найбільш цінних вуглекислих гідрокарбонатних вод Свалявщини – Сваляви, Неліпина, Солочина, Поляни, Павлова, Плоского, Оленева. У Неліпині графи Шенборни в 1800 році заснували і перші купелі.

У 60-70 роках були побудовані залізниці, що давали вихід із Закарпаття в центральні райони Угорщини, Трансільванію тощо. У 1887 році завершилася прокладка залізниці Мукачево-Свалява-Лавочне-Стрий, що з’єднала Закарпаття з Галичиною. Мінеральні води вивозились до Відня, Парижа, Будапешта, Галичини.

Хоча перші записи про Свалявську мінеральну воду належать до XV століття, перші свідчення про вивіз Свалявської мінеральної води з’являються під час правління останнього Ракоці (1676-1735). Тоді з домінії разом з винами вивозилася і квасна вода буркутів в бочках аж до Москви, її ставили на рівні з «єгерською» (тобто карлсбадською та маріенбадською). Про вивіз Свалявської мінеральної води є відомості 1800 року, коли згадується Редліх Сем’ен, власник ресторану у Львові, який возив Свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані в якості високоцінного напою.

У 1826 році на джерелі існували й популярні серед населення купелі. Однак в 1834 році їх, як і Плосківське джерело, орендували тільки для вивозу бочками.

З середини XIX століття почався розлив води у пляшки під назвою «Szolyvai» («Свалявська») з джерела на правому березі р. Латориці під горою з сірих пісковиків на розташованому поряд заводі розливу мінеральної води. Свалявська мінеральна вода (яку вважали однією з найефективніших сечогінних вод та лікувальних вод, що розчиняють сечові солі) експортується до Відня, Парижа. У 1842 році в Будапешті вона була визнана однією з найкращих за своїми смаковими якостями, а в 1855 році – отримала золотий диплом на виставці вод Європи в Парижі.

У 1884 році висока оцінка була дана їй у Відні. З існуючих джерел відомо: якщо в 1855 році було продано 50 ящиків Свалявської води, то дещо пізніше – 55 тисяч ящиків, тобто 1 млн. пляшок.

На заводах мінеральні води з будь-якого джерела розливалися в малі (0,5 л) та великі пляшки (0,75 л), а також у якісну упаковку – пляшки Бордо. У ящиках по 60 та 40 пляшок вода відправлялася від залізничної станції Свалява-Неліпино. Тут же приймалася і порожня тара.

Мінеральна вода Свалявська відзначена: Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895, 1911.

Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Millennium), Чернівці 1886, Лугош 1911.

Поновлення розливу мінеральної води під назвою «Свалява» почалося в 1946 році вже з пробурених на Свалявському родовищі свердловин мінеральних вод Свалявським заводом мінеральних вод, який у 1950 році увійшов до Лужанського заводоуправління мінеральних вод. Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД, США, Канаду.

Питання-відповідь

Яким чином насичується вода «Тонус-Кислород» киснем? докладніше

Воду «Поляна квасова» можна купувати в супермаркетах або замовляти на джерелах? докладніше

Скажіть, будь ласка, чи сертифікована вода "Сімейна"? докладніше



 

© 2011-2016, Корпорація «Українські Мінеральні Води»

Виготовлення сайту від «Oznaka»

Україна, 03038, Київ, вул. Ямська, 28

тел.: 38 (044) 496-74-50, 496-74-55

E-mail: A.Tonkonog@umw.com.ua